Повернення тіні торгового протекціонізму: від історичних уроків до нинішньої кризи

Близько ста років тому політика під назвою «Закон про мита Смута-Голі» мала глибокий вплив на світову економіку. Цей закон, що був спрямований на захист національної промисловості, врешті-решт перетворився на глобальну торгову катастрофу, яка посилила тяжкість Великої депресії. І донині примара торгового протекціонізму, здається, знову з'явилася.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення тарифів на китайські товари до 125%, що викликало потрясіння на глобальних ринках. Китай швидко відреагував, заявивши, що якщо США продовжать "грати з тарифами", Китай "ігноруватиме" це і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Водночас уряд США запропонував 75 країнам "90-денну паузу в тарифах", знизивши загальну ставку до 10%, але спеціально виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця надзвичайно цілеспрямована торгова стратегія не лише збільшує ризик економічної декомпонування між США та Китаєм, але й ставить нові виклики для ринку криптовалют — нової арени глобальних капітальних потоків.

Історичне застереження: Закон про тарифи Смута-Голі

Трагедія, викликана законом про мита Смутта-Голі 1930-х років, полягала в тому, що країни потрапили в порочне коло відплатних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, яка вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, надає сучасним політикам глибокий історичний урок: торговий протекціонізм ніколи не був ефективним способом вирішення економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США ухвалив цей законопроект, підвищивши середній імпортний митний тариф до історичного максимуму в 59%. Хоча його метою було захистити внутрішню промисловість, яка постраждала від Великої депресії, насправді це спричинило катастрофічну ланцюгову реакцію. Основні торгові партнери світу почали вводити помстні митні заходи, що призвело до скорочення обсягу міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а рівень безробіття у світі ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, а навпаки, загострила і продовжила Велику депресію, наочно продемонструвавши смертельні недоліки торгового протекціонізму: у глобалізованій економіці одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призведе до "ефекту бумеранга".

Більш серйозним є те, що цей законопроект знищив основу міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, підживив економічний націоналізм і заклав підвалини для розпаду міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Поточна стратегія торгової війни

У порівнянні з ситуацією 1930 року, тарифна стратегія 2025 року стала іншою. США намагаються перепроектувати глобальні ланцюги постачання через "вибіркову тарифну війну" — з одного боку, чинячи величезний тиск на Китай, а з іншого, тимчасово полегшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розколу і підриву" на перший погляд виглядає розумно, але насправді приховує величезні ризики.

Як друга за величиною економіка світу, Китай більше не є пасивною торгівельною країною, яка реагує на ситуацію, як це було в 1930-х роках. Зіткнувшись з підвищенням тарифів з боку США, Китай не вдався до негайних заходів у відповідь, а скоріше обрав позицію "ігнорування" та холодно реагував, одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість змусила ринок усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всебічну боротьбу, як це було в 1930-х, а стане більш тривалою війною виснаження.

Реакція крипторинку

Тарифна політика уряду США спричинила різкі коливання на світових фінансових ринках, а ринок криптовалют також зазнав всебічного удару. Ціна біткоїна впала з 83,500 доларів до 74,500 доларів, а ефір зазнав ще більших втрат, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна капіталізація інших криптовалют впала більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку явно звужується, місячні вливання капіталу в біткоїн різко впали з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, ефір же став чистим виводом 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "продажі в стилі капітуляції", з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може незабаром вичерпатися.

З технічної точки зору, 93 000 доларів США стали ключовим рівнем опору для відновлення висхідного імпульсу біткойна, а діапазон 65 000-71 000 доларів США є основною підтримкою, яку повинні утримувати бичачі настрої. Наразі ринок увійшов у критичну стадію, і якщо буде пробито рівень підтримки, це може призвести до того, що більшість інвесторів опиняться в збитках, що викличе ще більш різкі корекції на ринку.

В цілому, ринок криптовалют надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності. Невизначеність, викликана цією тарифною політикою, вже завдала широкого удару, і чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальшого курсу політики та ситуації з поверненням капіталу.

У цій грі крипторинок є як пасивним споживачем, так і активною змінною. Коли міжнародна ситуація напружена і світова валютна система перебуває в стані турбулентності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний, не підконтрольний жодному уряду чи організації спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи вже починає тихо прокидатися.