Еволюція та перспективи регуляторної та податкової політики В'єтнаму щодо криптоактивів

Вступ

Правовий статус криптовалюти у В'єтнамі протягом тривалого часу залишався незрозумілим, що призвело до невизначеності в податковій політиці. Однак ця ситуація зазнала значного звороту 14 червня 2025 року, коли Національні збори В'єтнаму прийняли Закон про цифрову технологічну промисловість, вперше включивши криптоактиви до національної правової системи та запровадивши класифіковане регулювання, офіційно надавши їм правовий статус, ставши знаковою подією в процесі регулювання криптоактивів у країні.

Новий закон розділяє цифрові активи на "віртуальні активи" та "шифрувальні активи", надаючи уряду право розробляти та впроваджувати деталі. Одночасно посилюються вимоги щодо кібербезпеки, протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Цей закон набирає чинності 1 січня 2026 року, а його основною метою є вдосконалення відповідної правової системи, узгодження з міжнародними регуляторними стандартами та допомога В'єтнаму у швидшому виході з сірого списку FATF.

Ця стаття проаналізує роль цього законодавчого прориву у реконструкції цифрової економіки В'єтнаму, розгляне останні зміни у його податковій системі та майбутні тенденції. Вивчаючи еволюцію політики уряду В'єтнаму за останні кілька років від обережного спостереження до активного створення регуляторної рамки, буде проведено порівняльний аналіз з практикою інших країн Південно-Східної Азії та світу в сфері оподаткування та регулювання криптовалют. Крім того, буде розглянуто стратегію В'єтнаму щодо балансування між ризиками та інноваційним розвитком, а також прогноз можливих конкретних політик, які можуть бути впроваджені в найближчі роки, та їх потенційний вплив на В'єтнам як на нову цифрову економіку.

1 В'єтнам чітко визначив правовий статус шифрування активів

Перед ухваленням Закону про цифрові технології промисловості, юридичне визначення криптовалюти у В'єтнамі залишалося нечітким і постійно еволюціонувало. На початку уряд В'єтнаму висловлював своє ставлення до криптовалюти, в основному, через суворі обмеження на її використання як засобу платежу та попередження про ризики. У липні 2017 року Національний банк В'єтнаму чітко заявив, що такі криптовалюти, як біткоїн, не визнаються в В'єтнамі законним платіжним засобом або валютою, і заборонено їх випуск, постачання та використання. У квітні 2018 року прем'єр-міністр доручив відповідним відомствам посилити контроль над діяльністю, пов'язаною з криптовалютою.

Незважаючи на те, що Міністерство фінансів у 2016 році визначило шифрування як "майно" та "товар", через відсутність чіткої законодавчої підтримки це визначення перебуває у двозначному становищі в практичному застосуванні. Відповідно до Цивільного кодексу В'єтнаму 2015 року, цифрові активи, такі як шифрування, не входять до категорії активів, визначених у ньому, що призводить до суттєвої правової прогалини.

Ця ситуація зазнала кардинальних змін 14 червня 2025 року. Національні збори В'єтнаму ухвалили Закон «Про цифрову технологічну індустрію», який вперше чітко визначив «цифрові активи» і розділив їх на «шифрування активи» та «віртуальні активи». Цей законодавчий прорив поклав край невизначеності правового статусу шифрування активів у В'єтнамі, офіційно визнавши шифрування активи як законне майно відповідно до цивільного права.

Ця стратегічна зміна від "недосягнення" до "легалізації" виникла внаслідок усвідомлення урядом В'єтнаму величезного потенціалу шифрування економіки. У В'єтнамі один з найвищих у світі рівнів володіння криптовалютою, приблизно 20,95% населення володіє шифрувальними активами, річний приплив коштів перевищує 100 мільярдів доларів. Водночас В'єтнам також стикається з міжнародним тиском щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Отже, легалізація є необхідною передумовою для залучення інвестицій, сприяння розвитку цифрової економіки та ефективного регулювання цієї нової індустрії. Це свідчить про те, що уряд В'єтнаму перейшов від простого запобігання ризикам до активного прийняття можливостей, які приносить цифрова економіка, і намагається шляхом створення належної правової бази спрямувати та регулювати цю нову індустрію.

2 Поворот у регуляторній системі криптовалют В'єтнаму

2.1 Еволюція регуляторної системи

Регуляторна система шифрування у В'єтнамі пройшла значну еволюцію від відсутності до наявності, від пасивного реагування до активного керівництва.

У період з 2016 по 2022 рік система регулювання шифрування у В'єтнамі пройшла етапи від відсутності до наявності, від однозначних рішень до етапу дослідження та вивчення. У 2016 році Міністерство фінансів не забороняло торгівлю шифруваннями, але кваліфікація була нечіткою. У 2017 році Національний банк заборонив використання шифрування як засобу платежу. У 2018 році прем'єр-міністр вимагав посилення управління діяльністю з шифрування. У 2020 році запущено проект пілотного тестування блокчейну. У 2022 році була створена В'єтнамська асоціація блокчейну, ухвалено законодавство щодо боротьби з відмиванням грошей.

Після 2023 року, особливо після зміни керівництва у В'єтнамі у 2024 році, регуляторна позиція щодо шифрування поступово м'якшає. У лютому 2024 року було видано указ про розробку правової бази для віртуальних активів, у жовтні затверджено національну стратегію розвитку технології блокчейн. У червні 2025 року ухвалено Закон про цифрову технологічну промисловість, що встановлює терпимий та обережний регуляторний каркас, сприяючи більш широкому розвитку цифрової економіки.

Зміна регуляторної рамки з "пасивного реагування" на "активне спрямування" є ключовою характеристикою еволюції політики В'єтнаму в сфері цифрових активів. На початку основними були "заборона на використання в якості платіжного засобу" та "попередження про ризики", а за останні два роки відбувся перехід до активного формування рамки, що включає шифровані активи в національну стратегію розвитку цифрової економіки. Це знаменує вхід В'єтнаму в більш зрілу та практичну стадію регулювання цифрових активів.

2.2 Огляд існуючої регуляторної структури та системи розподілу у В'єтнамі

Поточна регуляторна структура шифрування у В'єтнамі головним чином розподілена між різними міністерствами, формуючи своєрідну "вільну регуляцію". Національний банк, Міністерство фінансів, Міністерство внутрішніх справ та В'єтнамська асоціація блокчейну співпрацюють для спільного створення та вдосконалення регуляторної структури.

2.3 Пілотні проекти регуляторного пісочниці та будівництво ризикової відповідності в умовах нової нормальності

Уряд В'єтнаму активно впроваджує механізм регуляторного пісочниці та пілотні проекти, досліджуючи інноваційні застосування цифрових активів. Обговорюється створення регіонального та міжнародного фінансового центру, впровадження політики контрольованого тестування фінансових технологій. Дананг отримав дозвіл на випробування спеціального механізму, включаючи пілотний проект з використанням USDT для оплат міжнародними туристами.

В'єтнам продовжує активно досліджувати розробку цифрової валюти центрального банку (цифрового сому). Прем'єр-міністр неодноразово закликав досліджувати переваги та недоліки цифрової валюти та ініціював пілотний проект шифрування на основі блокчейну.

Під час просування інновацій у регуляторних рамках, дотримання норм щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму залишається основною увагою влади В'єтнаму, особливо після того, як країна була включена до сірого списку FATF. Закон про цифрову технологічну індустрію вимагає від усіх діяльностей із цифровими активами суворого впровадження заходів AML та CTF, майбутні криптообмінники та відповідні постачальники послуг повинні дотримуватися глобальних стандартів, таких як KYC та AML.

!

3 Податкова політика щодо криптовалют у В'єтнамі та її останні досягнення

3.1 В даний час торгівля криптовалютами у В'єтнамі все ще перебуває в податковій невизначеності

Протягом тривалого часу через відсутність чітких правових визначень та регуляторної бази криптовалютна торгівля у В'єтнамі перебувала в податковій невизначеності. Лист Міністерства фінансів 2016 року, хоча й не забороняє криптовалютну торгівлю, але не містить конкретних податкових норм. У 2017 році Національний банк не визнав криптовалюту як засіб платежу, що погіршило правову невизначеність. Цивільний кодекс не включає цифрові активи до категорії власності, що створює перешкоди для оподаткування.

У порівнянні з системою оподаткування торгівлею акціями, діяльність у сфері шифрування протягом тривалого часу була звільнена від податкових зобов’язань. Це зробило В'єтнам фактично "податковим раєм", що привернуло велику кількість інвесторів, але також призвело до податкового дефіциту уряду.

3.2 Нові правила визначають правову основу для оподаткування шифрування криптовалют.

Закон "Про цифрові технології в промисловості" набуде чинності 1 січня 2026 року, закладаючи правову основу для майбутнього оподаткування. Міністерство фінансів завершує проект рішення щодо пілотної програми випуску та торгівлі шифруванням, оцінюючи можливість застосування податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та податку на прибуток фізичних осіб до торгівлі шифрованими активами.

Щодо податкових ставок існує багато обговорень. Є пропозиції наслідувати оподаткування акцій, стягуючи 0,1% податку на угоду. Якщо класифікувати як інвестиційний актив, можливо, буде стягуватися податок на капітальний прибуток. Для підприємств може бути стягнуто 20% податку на прибуток підприємств. Також є пропозиції стягувати 5-10% податку на доходи фізичних осіб з прибутку NFT, а з прибутку іноземних інвесторів стягувати 1-5% комісійних за виведення коштів, розглянути можливість надання пільг з податку на прибуток підприємств для пілотних бірж, а також звільнення від податку на додану вартість для угод з цифровими активами.

!

4 Перспективи криптовалютної політики В'єтнаму

Влада В'єтнаму змінила своє ставлення до шифрування активів з початкової настороженості на активне дослідження та регулювання. Це відображає прагматичний баланс між контролем фінансових ризиків та використанням можливостей розвитку цифрової економіки. В'єтнам включив технологію блокчейн, цифрові активи та шифрування валюти до національного стратегічного списку технологій, що свідчить про те, що вони розглядаються як ключові елементи для просування цифрової трансформації та економічного зростання країни.

Майбутня політика щодо шифрування активів продовжить демонструвати характеристики "інклюзивної обережності":

1. Більше регуляторних норм буде впроваджено та виконано. Супутні закони та керівні принципи уточнять вимоги до ліцензування, стандарти експлуатації, заходи захисту споживачів тощо. Регуляторний пісочниця продовжить надавати контрольоване середовище для тестування нових бізнес-моделей та технологій.

2. Податкова структура буде поступово вдосконалюватися та впроваджуватися. Міністерство фінансів прискорить ухвалення конкретних податкових деталей, чітко визначивши способи оподаткування, ставки податків та процедури адміністрування для різних видів шифрування. Можливо, будуть розроблені диференційовані податкові політики для різних типів шифрування.

3. Цифрові активи та традиційна фінансова система поступово зливаються. Уряд продовжить сприяти їх поєднанню, досліджуючи розвиток шифрувальних банків, національних шифрувальних бірж та стейблкоїнів.

В'єтнам може стати зразком "нормативних інновацій" у сфері шифрування в Південно-Східній Азії. Його величезна база користувачів шифрування, чітка стратегія розвитку цифрової економіки, а також розроблювана правова база та податкові експерименти свідчать про те, що країна переходить з "сірого зони" до "чітких норм". Ця трансформація дозволить їй вирізнятися в регіоні Південно-Східної Азії, ставши ринком, який може одночасно приймати інновації та забезпечувати дотримання норм, надаючи життєздатну модель для інших ринків, що розвиваються, та країн, що розвиваються.