Спільний розвиток стейблкоїнів юаня в країні та за кордоном

Нещодавно, керівництво центрального банку на фінансовому форумі зазначило, що новітні технології сприяють розвитку цифрових валют та стейблкоїнів, а також ставлять перед регуляторами нові виклики. Оскільки Гонконг незабаром впровадить регуляторні норми для стейблкоїнів, тема стейблкоїнів знову стала в центрі уваги.

Традиційно, офшорні операції з юанем діляться на дві категорії: закордонні та внутрішні. Закордонні операції зосереджені в Гонконзі, охоплюючи такі місця, як Сінгапур, Лондон та інші; внутрішні операції реалізуються через управління спеціальними рахунками, що забезпечує умовний рух капіталу. Наразі існує думка, що спочатку слід протестувати офшорний юаневий стейблкоїн у Гонконзі, а після того, як умови стануть сприятливими, розповсюдити його в зоні вільної торгівлі в країні.

Однак стейблкоїни ери Web3.0 вже перевершили традиційні кордони офшорів і національних валют. Для кращої реалізації стратегічного управління та проактивного регулювання слід розглянути модель спільного розвитку всередині країни та за її межами. Причини такі: по-перше, стикаючись з швидким розвитком доларових стейблкоїнів та змінами в регуляторній політиці в різних країнах, Україні потрібно проактивно реагувати з точки зору фінансової безпеки та валютного суверенітету; по-друге, ринок Гонконгу має обмежений масштаб, і йому важко самостійно підтримувати розвиток стейблкоїнів у масштабах великих обсягів юаня; по-третє, регулювання стейблкоїнів стосується питань ідентифікації, боротьби з відмиванням грошей та інших актуальних проблем, що потребує лідерства центральних органів і координації з регуляторними органами Гонконгу.

Рекомендується просувати інновації в сфері стейблкоїнів в китайському юані одночасно в Шанхайській вільній економічній зоні та в Гонконзі. На внутрішньому фронті можна вивчити два моделі: перша – це створення організації з випуску стейблкоїнів у вільній економічній зоні декількома установами, що створить оптовий та роздрібний ринок; друга – це безпосередній випуск стейблкоїнів на базі існуючих організацій з обслуговування цифрового юаня. У той же час за кордоном стейблкоїни можуть спільно випускатися внутрішніми та зовнішніми установами в Гонконзі, або дозволити деяким внутрішнім установам випускати їх через дочірні компанії в Гонконзі.

Незалежно від обраної моделі, необхідно забезпечити достатні резерви активів, вдосконалити механізми управління ризиками та обмежити коло кваліфікованих суб'єктів. Внутрішні та зовнішні стейблкоїни можуть реалізувати взаємодію через систему міжнародних платежів, спільно підвищуючи глобальний вплив юаня. Регуляторні органи повинні посилити технологічні інновації, ефективно моніторити ринкову діяльність стейблкоїнів і запобігати незаконним фінансовим потокам.

У майбутньому розвиток стейблкоїна юаня має бути ретельно контрольований, поступовий і швидко вдосконалювати відповідні закони та нормативи. Водночас можна запозичити концепцію "фінансового інтернету", запропоновану Міжнародним банком розрахунків, для сприяння співпраці між цифровим юанем, токенізованими депозитами банків та стейблкоїнами.